Інтриги і загадки виборів на 223 окрузі

Інтриги і загадки виборів на 223 окрузі

Центральна виборча комісія України обробила 100% протоколів на довиборах народних депутатів. Опозиціонери впевнені, що перемога була вкрадена, влада стверджує, що вибори були законними.

Для прикладу команда Promedia Consulting вирішила дослідити докладніше ситуацію на 223 окрузі, застосувавши для цього методи статистичного аналізу.

 

Чому результати не збіглися з даними екзит-полів?

Перше, на що звернули увагу опозиційні сили - це досить серйозна відмінність результатів голосування з даними, отриманими в ході проведення екзит-полів.

На 223 окрузі згідно з даними екзит-полу мав перемогти кандидат від ВО «Свобода» Юрій Левченко з 51,8% голосів і другим мав стати провладний самовисуванець Віктор Пилипишин з 34,8% голосів. За результатами виборів було зафіксовано, що перший кандидат набрав всього 40,6% голосів, а другий - 44,9%.

Насамперед звертає на себе увагу той факт, що по всім чотирьом округам соціологи дали більш завищені результати щодо опозиційних кандидатів і занижені — щодо провладних.

За умови, що респонденти, яких опитали в рамках екзит-полу, вибиралися випадковим чином, для отриманої оцінки можна побудувати довірчий інтервал. Тобто з точністю в 95% передбачити в яких межах повинні були б бути результати виборів. Нижче наведена таблиця для результатів екзит-полу щодо основних кандидатів — в ній зазначені номер округу, прізвище кандидата, результат екзит-полу, 95% довірчий інтервал, результат виборів і значущість так званого біноміального критерію (якщо отримана цифра менше 0.05, то можна вважати, що результати виборів та екзит-полу значно відрізняються).

Округ

Прізвище

Оцінка екзит-пола

Нижня границя довірчого інтервалу

Верхня границя довірчого інтервалу

Результат виборів

Значущість

132

Корнацький А. А.

48.8%

46.6%

51.0%

45.31%

0.001368

132

Круглов Н. П.

43.6%

41.5%

45.8%

47.85%

0.0001097

194

Поплавський М. М.

47.3%

45.0%

50.0%

53.54%

1.16e-07

194

Булатецький Н. И.

42.2%

40.0%

44.5%

35.87%

2.698e-08

197

Даценко Л. Н.

72.0%

69.6%

74.3%

63.51%

3.974e-12

197

Червонописький С. В.

15.6%

13.8%

17.5%

23.30%

1.906e-13

223

Левченко Ю. В.

51.8%

49.5%

54.1%

44.89%

1.668e-09

223

Пилипишин В. П.

34.8%

32.6%

37.0%

40.58%

2.363e-07

Як видно, немає жодного результату екзит-полу, який з достатньою точністю передбачив б результати виборів. Втім, не слід відразу звинувачувати в усьому соціологів. Адже, якби результат екзит-полу «коригували» навмисне, то не було б жодного сенсу завищувати результат Даценко, який в будь-якому випадку перемагав з великим відривом, або завищувати результат Булатецького, який явно не виглядав переможцем на майбутніх виборах.

Відповідно шукати істину потрібно в процедурі опитування виборців. Зокрема, потрібно дивитися на кілька моментів:

  1. Опитування не проводився на спеціальних дільницях (наприклад, в київському СІЗО Віктору Пилипишину вдалося набрати 1227 голосів з 1957).
  2. Опитування проводилося до 17:00 в селах і до 18:30 у містах. Тобто за останні півтори години могли відбутися серйозні зміни.
  3. Респонденти для опитування вибиралися за принципом рівномірності. Але при цьому остаточна кількість респондентів не всюди пропорційна явці. Наприклад:
    • 1900 респондентів - для явки в 73 549 на 223 окрузі
    • 2100 респондентів - для явки в 68 755 на 132 окрузі
    • 1800 респондентів - для явки в 67 132 на 194 окрузі
    • 1500 респондентів - для явки в 43 643 на 197 окрузі

Пояснити такий результат можна двома моментами. Перше — на деяких дільницях інтерв'юерам заважали проводити роботу. Друге - дуже високий відсоток відмов від участі в екзит-полі (відмовилися відповідати близько 30% респондентів, на попередніх виборах цифра досягала тільки 10%). Третє - незвичайна просторова поляризація виборців, які проголосували за кандидата від влади. Більш докладно картину може розкрити експлораторний аналіз результатів виборів.

 

Статистичний аналіз виборів на 223 окрузі

Для аналізу результатів ми скористалися статистичною мовою програмування R з бібліотеками Hmisc та ggplot2. Результати голосування по дільницям були отримані з офіційного сайту Центральної виборчої комісії. Для обліку місця розташування дільничних виборчих комісій їх адреси методом геокодування були перетворені в величини довготи і широти. З аналізу були виключені спеціальні ділянки.

Характерною рисою будь-яких локальних перевиборів є зниження явки. Це відбувається в силу різних причин. Найчастіше позначається погане інформування громадян про вибори. Для того, щоб отримати загальне уявлення про зміну явки ми побудували графік щільності розподілів явки за 2012 і 2013 роки.

Графік щільності % явки по 223 округу на виборах народних депутатів 2012-2013 років

Слід відзначити наявність вираженої лівосторонньої асиметрії обох розподілів, що вказує в цілому на досить високу активність громадян у виборчому процесі. Проте, видно, що в 2013 році асиметрія явно зменшується. Крім цього слід звернути увагу на правий «хвіст» у графіку щільності 2012 року. Такі феномени зустрічаються при навмисному форсуванні явки або «домальовуванні» результатів. Зокрема, такі «хвости» характерні для ряду російських виборів.

Тим не менш, можна спостерігати досить цікавий феномен територіальної поляризації явки. Якщо для виборів 2012 року явка виборців представляла собою випадкову величину, то в 2013 році чітко спостерігається збільшення явки в південній частині округу. На малюнку нижче наведені точкові діаграми територіального розташування дільничних виборчих комісій. Розмір точок вказує на розмір ділянки (загальна кількість виборців), а колір відображає % явки.

Точкова діаграма розташування дільничних виборчих комісіях з розміром ділянки та явкою на виборах 2012 рокуТочкова діаграма розташування дільничних виборчих комісіях з розміром ділянки та явкою на виборах 2013 року

Більш точну характеристику можуть дати коефіцієнти кореляції (міри зв'язку) між координатами виборчих комісій та відсотком виборців, які взяли участь у голосуванні. Так для 2012 року коефіцієнти кореляції становлять r = -0.097 між явкою і широтою (p = 0.39) та r = 0.200 (p = 0.07) між явкою і довготою. Для 2013 року коефіцієнти рівні r = 0.353 (p = 0.0013) та r = -0.409 (p = 0.0001) відповідно. Таким чином, можна констатувати зростання явки від північно-західної до південно-східної частин округу.

Ще більш наочною стає відмінність, якщо побудувати аналогічний графік зміни явки виборців.

Зміна явки по 223 округу на виборах 2012-2013 років

На графіку можна побачити закономірне зменшення виборців, які проголосували в північній частині округу, при цьому на півдні практично немає падіння кількості виборців, що взяли участь у голосуванні. Причому найчастіше дана закономірність стосується саме великих ділянок.

А ось тепер в тих же координатах цікаво буде розглянути приріст голосів для кожного з кандидатів в 2013 році в порівнянні з голосами в 2012.

Приріст голосів за Віктора Пилипишина на виборах 2012-2013 роківПриріст голосів за Юрія Левченка на виборах 2012-2013 років

Тобто можна побачити, що штаб Віктора Пилипишина, не звертаючи увагу на малі дільниці чітко займався тим, щоб привести на великі дільниці в день виборів «свій» електорат. Кількісно оцінити виконану роботу можна за допомогою гістограм приросту кількості голосів для обох кандидатів.

Гістограма приросту кількості голосів за Віктора Пилипишина на виборах 2012-2013 роківГістограма приросту кількості голосів за Юрія Левченка на виборах 2012-2013 років

За графіками можна побачити, що у Юрія Левченка спостерігається майже виключно зростання кількості голосів порівняно з виборами 2012 року. Приріст, швидше за все, обумовлений тим, що на цих виборах був представлений єдиний кандидат від опозиції і не було суперника від партії УДАР. З іншого боку, частину голосів у Юрія Левченка відібрали двійники. Кореляція між відсотками голосів, які набирав кандидат і його суперник Андрій Левченко становить 0.33 (p = 0.0028). Іншими словами, на тих ділянках, де Юрій Левченко отримував більшу підтримку, велику підтримку отримував і Андрій Левченко, що свідчить про те, що технологія двійників спрацювала.

Регресійний аналіз також дозволяє побачити, що для обох кандидатів існує зв'язок між отриманим відсотком голосів і явкою. Тільки якщо для Віктора Пилипишина цей зв'язок позитивний, то для Юрія Левченко — він негативний. Більш наочно це представлено на графіках нижче.

Точкова діаграма розподілу % голосів за Віктора Пилипишина в залежності від % явки на виборах 2013 рокуТочкова діаграма розподілу % голосів за Юрія Левченка в залежності від % явки на виборах 2013 року

Частина експертів вважає, що підтримка для кандидатів по дільницях має бути рівномірною. Іншими словами, чим ближче лінія регресії до горизонтальної, тим чесніше на дільницях проходили вибори. Лінія, що йде вгору, має свідчити про приписування голосів та форсування явки, а лінія, що йде вниз, вказує на те, що у кандидата відбирали голоси.

З іншого боку, для того щоб прийняти гіпотезу про фальсифікації потрібно переконатися у вірності мінімум трьох припущень:

  1. Підтримка кандидата має бути рівномірною для всіх дільницях.
  2. Агітація має однаково ефективно діяти на всіх дільницях, щоб виконувався п. 1.
  3. Щоб виборці, що не визначилися на момент останніх соціологічних опитувань, визначалися зі своєю підтримкою відповідно до дослідженого актуального розподілу підтримки.

Позитивний зв'язок явки та відсоток голосів у кандидата може забезпечуватися мобілізацією «свого» електорату і посиленими агітаційними заходами при малій активності суперників. Наприклад, яскраво виражена позитивний зв'язок між явкою і відсотком голосів був у Ірини Фаріон в 2012 році. Хоча їй, маючи відрив від найближчого опонента в 50% (близько 55 тисяч голосів), не було жодного сенсу в проведенні фальсифікацій.

 

Замість висновку

Зрештою, згідно отриманих результатів можна висунути гіпотезу про те, що штаб Віктора Пилипишина активно використовував адмінресурс (залучаючи до голосування бюджетників), крім цього були заяви від ВО «Свобода» про підкуп виборців. Цілком зрозуміло, що люди, залучені до голосування таким чином, могли частіше відмовлятися від участі в екзит-полі. Але для того, щоб зробити остаточні висновки було б непогано мати достатню документальну базу (акти спостерігачів, судові рішення і т. ін.). Інакше залишається тільки погодитися з експертами про те, що опозиція недостатньо ретельно відпрацювала на виборах або ж південно-східній частині округу був занадто дорогий звалений Майданом пам'ятник Леніну.

На виправдання результатів екзит-полу також можна пригадати ефект «спіралі мовчання» Е. Ноель-Нойман. Коли більша частина Києва активно підтримує Евромайдан, кількість людей, які відкрито готові висловитися про те, що вони голосували за провладного кандидата очевидно знижується.

Проте, отримані результати, швидше ставлять нові питання, ніж відповідають на старі. І в даному випадку політичним технологам явно варто приділити окрему увагу вивченню технології перемоги на 223 окрузі.