Піднятися над натовпом

Інтерв'ю з Оленою Данцевою: Піднятися над натовпом

Мітинги, акції протесту, маніфестації  сьогодні стали знаменням нашого часу. Значна кількість людей залучається до протестних акцій. Про високий рівень соціальної напруги свідчать також і результати загальноукраїнських соціологічних досліджень, які  провели Центр соціальних та маркетингових досліджень «Социс» та Київський міжнародний інститут соціології.  Відповідно до результатів дослідження, майже 47% респондентів підтримують протестні настрої громадян (26,8% відповіли, що повністю підтримують акції протесту, 20,9% - скоріше підтримують). Ми живемо в час, коли на політичну арену як самостійний суб’єкт політики виходить натовп. Які загрози несе у собі натовп і як можна убезпечити себе під час проведення  масових політичних акцій? З цими питаннями ми звернулися до політичного психолога, члена Асоціації політичних психологів України О.М. Данцевої.

Як би Ви охарактеризували з точки зору психології стан, в якому зараз знаходиться українське суспільство? Які його основні ознаки?

Той стан, який зараз переживає наше суспільство можна охарактеризувати як ситуацію відкритого політичного конфлікту, що переходить у кризову фазу. На етапі кризової напруженості різко зростає ірраціональний рівень поведінки людей, який породжує, так звану, реакцію войовничого ентузіазму  як форму соціального захисту. Вона  передбачає активний вступ великих протиборчих груп людей  у боротьбу за значущі для них соціальні і політичні цінності. На даному етапі політичної напруги активізується значна кількість психопатичних особистостей з обох сторін, які стають центральними суб’єктами емоційного зараження для достатньо пасивної частини соціуму, ще не залученої до протестних дій.  

На емоційному і на когнітивному рівнях для носіїв войовничого ентузіазму опорою стає образ ворога, в якому вони вбачають сконцентровану загрозу власному існуванню. Оскільки в кризовій ситуації психічна напруга досягає своїх крайніх форм, то значна частина суспільства переживає певний психопатологічний стан. Для цього стану характерна  втрата зворотного зв’язку з реальністю, в результаті чого у свідомості багатьох людей спотворюється картина світу. На спотворення реальності в значній мірі впливає  сугестивній вплив деяких політиків, засобів масової інформації. Певна частина суспільства, значну частину яких складають соціопатичні особистості, демонструють  нездатність сприймати і піддавати критичному аналізу те, що не підтверджує їх власних проекцій. Інформація, яка суперечить їх установкам або ігнорується, або вважається  помилковою. Для таких людей політична боротьба суб’єктивно переживається як протистояння добра зі злом, світла і темряви. 

Що ж робити в цій ситуації людям, які зараз по ті чи інші боки барикад переживають надто сильні почуття?

По-перше, розуміти, що яку б ми позицію не займали у цьому конфлікті, так чи інакше ми сприймаємо події дещо викривлено. Це якби ми з вами дивилися один на одного в окулярах через викривлене скло. Сама думка про те, що ми в даній ситуації можемо дещо необ’єктивно сприймати дійсність, має зупиняльну дію та стримує нас від надмірно рішучих та радикальних дій. 

По-друге, намагатися критично мислити, що надзвичайно важко в ситуації, коли нас охопили надзвичайно сильні емоції, пробувати аналізувати різну інформацію, а не лише ту, яка нам подобається і з якою ми згодні. В критичній ситуації треба намагатися думати, вмикати мізки, співставляти факти, сприймати різні оцінки. 

Охарактеризуйте  явище натовпу. Що це таке з точки зору психології? Що відіграє роль «з’єднуючого» фактору для великої кількості людей?

Людина як індивід і людина у натовпі, як кажуть у Одесі – дві великі різниці. Поведінка людини в натовпі суттєво відрізняється від її поведінки наодинці чи в невеликій компанії друзів. В натовпі спрацьовують зовсім інші механізми, і людина може вести себе таким чином, яким би в іншій ситуації ніколи б не вела. Натовп діє наче єдиний організм з єдиною психікою, не дивлячись на різницю в інтелектуальному, освітньому, віковому рівні людей, з яких він складаєтться. В натовпі відбувається зниження інтелектуального рівня. За рівнем інтелекту натовп завжди на сходинку нижче  середнього його представника. Гюстав Лебон, який започаткував в психології дослідження масової поведінки, вважав, що сорок академіків, зібраних разом, мало чим відрізняються від сорока водовозів. Натовп неначе розчиняє у собі  свідому особистість. Керуючись несвідомими інстинктами, індивід віддає себе у владу первісним  інстинктам.  Психології натовпу притаманні така риса, як  анонімність  та деіндивідуалізація. У натовпі стираються індивідуальні риси людей, зникає особистісна неповторність. Людина, яка стає частиною маси,  перестає відповідати за власні вчинки. Це провокує збільшення жорстокості, яка особливо супроводжує дії агресивного натовпу. Цьому сприяє анонімність і безвідповідальність індивіда в натовпі.  Один із дослідників феномену натовпу С. Сігеле так метафорично висловився щодо безвідповідальності натовпу: «Мікроб зла, дуже легко поширюється в натовпі, тоді як мікроб добра помирає майже завжди, не знаходячи відповідних умов життя». Члени натовпу відчувають свою безсумнівну правоту, силу і безкарність. Наявність супротивника лише згуртовує натовп.  

Якщо рівень інтелекту у натовпі знижується, то рівень емоційності значно перевершує середній індивідуальний рівень членів. Пристрасті у натовпі буквально киплять. Причому їх збурити набагато легше, ніж угамувати. Натовп сприймає лише емоційно забарвлену информацію. На основі емоційного збудження виникають стихійні форми поведінки, такі як агресія або паніка. До психологічних механізмів виникнення маси  зазвичай прийнято відносити  такі механізми, як зараження, наслідування, навіювання і, в лише в окремих випадках, переконання.

Наскільки важко керувати та маніпулювати натовпом?  Чи може злагоджено діяти велика кількість людей без явних лідерів?

Парадоксальна річ, але натовпом керувати значно легше ніж окремими людьми. І чим більше натовп, тим простіше ним керувати.  Натовп може бути як керований лідером, так і не керованим ним.  Механізмами масової поведінки може скористатися будь-який  політик з будь-якими поглядами. Лідер може з’явитися в результаті стихійного вибору  і може порівняно легко спонукати натовп  до дії. 

Натовп – це легко трансформована спільнота, як на основі стихійних дій, так і маніпульована лідером, вона може швидко змінювати свої форми від простого оказіонального натовпу, який керується лише простою допитливістю,  до агресивних або панічних форм. 

А як уберегти своє життя і здоров’я в натовпі? Є якісь правила поведінки?

Ну, перше правило - не потрапляти в натовп, обходити його десятою дорогою. Хоча я розумію, що в ситуації відкритого політичного конфлікту, наслідком якого є підвищення політичної активності, дотримуватися цих порад зовсім непросто. Кожен має право висловлювати свою громадянську позицію, відві-дувати протестні мітинги. 

Проте кожен повинен чітко усвідомлювати, якій небезпеці може піддатися сама людина і близькі їй люди. Навіть, якщо ви йдете на організований мітинг, завжди пам’ятайте про особисту безпеку. Один із найбільш відомих фахівців у галузі вивчення стихійної масової поведінки Акоп Погосович Назаретян, у своїй книзі у притаманній йому іронічній манері радив «Не лізь в натовп безкоштовно!». Безумовно, він не мав на увазі проплачених тітушек, в ті часи, цей феномен не був відомий  науці. Він хотів акцентувати на тому, що без потреби, якщо ти тільки не знаходишся на роботі і не виконуєш завдання, не варто входити в натовп, а варто триматися від нього якомога далі. З цим пов’язана і його друга порада: якщо ти опинився в натовпі випадково, уяви, що знаходишся на роботі (тобто зосередься, не втрачай голову, не піддавайся емоційному впливу). Наведу і третю  його пораду, - проникаючи у натовп, думай, як будеш з нього вибиратися. Якщо ви все ж пішли туди, де буде велике скупчення людей, то насамперед треба оглянути місцевість, запам’ятати всі входи і виходи. Треба відзначити для себе всі особливості  місцевості, - ніші, вікна будівель, автомобілі, - все те, де можна знайти притулок і безпеку. Уникайте близького сусідства скляних вітрин, огорож, стовпів, дерев - вас можуть просто розчавити. Дівчатам потрібно пам’ятати, що мітинг - це не місце для побачень. Розпущене волосся, довгі шарфи, високі підбори - можуть коштувати життя. Не варто виставляти напоказ відео та фото камери. 

Якщо вас поніс натовп, ні в якому разі не намагайтесь рухатися проти течії. Коли  у вас впали на землю речі, не намагайтеся їх підняти. Якщо ви опинилися на землі, то згрупуйтеся, прийміть позу ембріону, захистіть голову, і намагайтеся будь-якою ціною встати на ноги, навіть, якщо вам доведеться схопитися за одяг  чи речі інших людей. Тримайтеся подалі від представників правоохоронних органів та агрессивно налаштованих молодиків.  Уникайте з ними контакту очей.  Не приймайте агресивних поз. У разі можливих провокацій, якщо з натовпу полетять каміння, пляшки, то підуть в хід відповідні дії правоохоронців і ви може постраждати.  Зовсім безвідповідально  брати з собою на масові політичні заходи  дітей.  Головне для людини в натовпі - не піддатися загальному тиску  і не  стати в’язкою хмизу у багатті політичних пристрастей.